Еластографія є чудовим діагностичним засобом для диференціації різних новоутворень в органах та тканинах людини. Вона визначає вид та розміри новоутворень розташованих у щитоподібній залозі, лімфатичних вузлах, органах сечостатевої системи, молочних залозах, підшкірно-жировій клітковині.
Крім діагностики пухлин, еластографія застосовується для оцінки пружних властивостей паренхіми печінки у пацієнтів з хронічними гепатопатіями (захворюваннями печінки). При тривалому хронічному запальному процесі в органі, можливий розвиток сполучної тканини, тобто фіброз. Еластографія може визначити ступінь виразності фіброзу. Від цього залежить подальша тактика ведення пацієнта, схема лікування, прогноз перебігу хвороби. Можна з 95-98% імовірності діагностувати цироз печінки без застосування складної процедури - біопсії печінки, яка має ряд імовірних ускладнень та тканина взята для морфологічного дослідження дуже мала за об’ємом, що знижує її діагностичну цінність.
Також за допомогою УЗ-дослідження м’яких тканин та органів можна контролювати ефективність лікувальної терапії онкологічних пацієнтів без використання радикальних способів діагностики.